В суботу, 8 липня 2017 р.Б. охрещено немовлятко - первороджену дитину української родини Олега і Уляни Кіселичник. Дитині було надане ім'я іспанської святої - Ліліана. Хресними батьками дитини стали місцеві українці.

В неділю, 8 лютого урочисто відкрито відновлену парохіяльну залю. Її було окроплено Йорданською водою, щоб вона стала осередком миру і місцем молитви. Другу половину споруди планується відреставрувати навесні. Там будуть дитячий і спортивний куточки.

Велике спасибі всім, хто взяв участь в обнові нашої парохіяльної залі: пану Петру Тихоступу, пані Олі Мілян, пану Віктору Іванчуку і пані їмості Тетяні. Всі вони самовіддано працювали для того, щоби з убогої шопки вийшов палац. Ще багато треба постаратися, щоб також всередені та заля мала не тільки привабливий вигляд, але й стала затишним місцем молитви, відпочинку і спілкування.

З доброї волі наших парохіян і з поміччю нашого дорогого гостя (майстра з Воєводини) пана Петра Тихоступа почалося відновлення парохіяльної залі, котру було занедбано і згодом перетворено у склад. Громада вже давно потребує місця, щоб збиратися після богослужень, як для молитви, так і для дружнього спілкування. Огляд приміщення виявив, що воно не потребує великих капіталовкладень, але необхідно провести воду і обладнати труби для стоку води. Будуть виконані і деякі роботи для поліпшення зовнішнього і внутрішнього вигляду.

Наше храмове свято св. Володимира, як і минулого року, очолить владика Гліб. Цього року вже, як єпархіальний єпископ. Минулого року, рішенням Святішого Отця Бенедикта XVI українській Церкві у Великій Британії наданий статус єпархії з назвою: УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА ЄПАРХІЯ ПРЕСВЯТОЇ РОДИНИ В ЛОНДОНІ. Цього разу владика приїде, щоб освятити нові хрести, які прислані нам з України, з міста Черкаси. Після освячення церковного купола і хреста, вони будуть встановлені на церкві. Святкова Свята Літургія почнеться 27 липня, о 10.30.

В приміщенні осередку СУБ міста Ковентрі відзначили сумні 80 роковини злочинного Голодомору, влаштованого Сталіном для винищення свідомого українського селянства. Заля СУБу була заповнена людьми, яким не є байдужа трагедія свого народу. Червоною ниткою в цьому зібранні проходила думка-молитва: "Боже, не дай повторитися цьому страхіттю!" Молитвою і хвилиною мовчання на початку і на завершення було вшановано пам'ять всіх невинно погублених в тій страшній гекатомбі. Світ пізнав Голокост, здригнувшись від жахливих злочинів скоєних проти людства, але правда про Голодомор ще тільки-но починає привідкриватися людям. Дуже багато знищено документів, свідків подій, виконавців цього жахливого злочину. По крупиці збираються свідчення тих, хто пережив те страхіття. Правду неможливо знищити, про правду мовчати - злочин. Ось тому Свіча Пам'яті не мусить згаснути в наших серцях.

В цей день, 24 листопада, свічки в церкві були оперезані чорними стрічками - на знак жалоби. Голодомор! Пам'ять про Голодомор - це те, що відрізняє українця-патріота від українця пересічного. Тому нині в церкві зібралося людей більш ніж звичайно. Тема проповіді - про багача і Лазаря - безпосередньо проектувалася на ситуацію 30-х років. Спустошена селянська Україна, немов той бідолага Лазар, випрошувала для себе крихти хліба, яких їй ніхто не хотів дати.

"Хліб наш насущний..."     Пам'ять про Голодомор жива і в Канаді. Сім'я пана Тараса, що недавно приїхала в Ковентрі з Канади тому є свідком. Це вони принесли коровай чорного, випеченого своїми руками, хліба. Ця символічна офіра хліба на тризну за невинно замученими голодом наших братів і сестер во Христі зі Східної України зворушила всіх. Після скорботної панахиди всі присутні підходили, щоб поцілувати хрест і прийняти по куснику поблагословенного священиком хліба. 

В пам'яті народа України ніколи не буде стерте страхіття штучно створеного голоду, яким комуністична влада намагалася знищити волю народу і його прагнення до незалежності. Сповняється 80 років від тих трагічних подій. По всьому світу українці доброї волі змагаються за визнання Голодомору 32-33 років геноцидом скерованим проти народу України. Також і наша Громада в Ковентрі відзначить цей День жалобною панахидою в пам'ять жертв трагедії, яка відбудеться 24 листопада об 11.30.

Храмовий празник в день святого хрестителя Руси-України, рівноапостольного князя Володимира, приніс багато радості нашим парохіянам. Наша церква в Ковентрі вже 51 рік втішається заступництвом святого, опіку якого прийняла в 1962 році Божому. В цьому році правлячий архиєрей, владика Гліб (Лончина), розділив нашу радість, молячись разом з нами в нашім храмі св. Володимира.

В це свята владика Гліб уділив своє архиєрейське благословення новоствореному гуртку "Матері в молитві". Два десятка матерів моляться кожної неділі після Служби Божої за своїх дітей. Вони також роздумують над Святим Письмом, ділячись між собою тим, як до них промовляє Господь. Наприкінці молитовної зустрічі, вони покладають записки з іменами своїх дітей у підніжжя хреста, в кошичок, що символізує руки Христові. Необхідно зауважити, що не тільки матері можуть приймати участь в цьому Русі, але й батьки і ті що не мають своїх дітей; адже довкола нас є стільки дітей, що потребують молитви і помочі.

На останній зустрічі матері постановили запросити до себе на молитву фундаторку Руху "Матері в молитві" Вероніку Вільямс, яка проживає поблизу Лондону.

27 липня, в суботу - наше парохіальне свято. Воно почнеться о 10.30 привітанням, зверненим до єпископа, Адміністратором парохії о. Олександром. Потім дорогого гостя будуть вітати миряни церкви. У Службі Божій будем просити благословення Божого за заступництвом святого покровителя парохії - святого рівноапостольного Володимира, хрестителя Русі-України. Наприкінці Служби Божої вл. Гліб уділить своє архиєрейське благословення новоствореній спільноті "Матері в молитві". Після закінчення богослуження відбудеться зустріч для спілкування за святковим столом.

Перша Служба Божа для молоді і юнацтва була відправлена 20 липня на знак подяки Богові за минулий навчальний рік. Було приємно бачити разом з молоддю і їхніх батьків, що дякували Богу за своїх дітей. Два покоління молилися разом, старші голоси зпліталися з більш дзвінкими молодими голосами, утворюючи величну гармонію церковного співу. Багато з присутніх на Службі Божій приступили до Святого Причастя.

Після богослужіння всі присутні подалися до плебанії щоб відсвіжитися на повітрі і підкріпитися Божими дарами. Дружня, невимушена атмосфера свята спонукала всіх розкрити свої таланти, тому першим виступив імпровізований жіночий хор, за ним локальний козацький хор, а потім джулівсько-лучківсько-дитячий хор. Не обійшлося без призів. Мішечок чудових італійських цукерок виграв останній з хорів. Правду кажуть, що останні стануть першими!